Банкіри критично оцінюють схвалений ВРУ законопроєкт про реструктуризацію іпотечних валютних кредитів
Про це стало відомо з відкритого листа бізнес-спільноти Президентові України. У ньому йдеться про збільшення кредитних ризиків і негативний вплив закону на економіку держави.
Які зміни пропонують депутати щодо валютних кредитів
19 березня ВРУ схвалила у першому читанні законопроєкт, відповідно до якого банки будуть зобов’язані провести реструктуризацію кредитів, наданих в іноземній валюті. Такі зміни до Закону «Про споживче кредитування» мають на меті допомогти позичальникам відновити свою платоспроможність і захистити їх від зловмисних дій кредиторів.
Законодавчі зміни стосуються умов реструктуризації тих кредитів в іноземній валюті, які були видані громадянам, що не мали постійного доходу в доларах чи євро.
Законодавці пропонують:
- проводити реструктуризацію на основі закону, а не за договором;
- усі грошові зобов’язання перерахувати у гривні;
- списати штрафи і пеню;
- зменшити процентну ставку;
- продовжити мораторій на відчуження заставного майна ще на три роки.
Чому бізнесові структури виступили проти ухвалення змін
Бізнес-спільнота називає проект неконституційним і вказує на його суттєві недоліки, які, на думку банкірів, матимуть згубні наслідки для української економіки.
У разі прийняття цього Закону, вважають вони, стане неможливою реалізація програм «Доступне житло» і «Антикризові кредити бізнесу». Крім того, продовження заборони на стягнення застави спонукає позичальників порушувати умови угоди, веде до збільшення частки проблемних кредитів, погіршує ліквідність банківських установ і виконання ними своїх зобов’язань перед вкладниками.
Бізнес-спільнота вважає пропоновані зміни популістськими і такими, що ускладнюють правову позицію кредитодавців, роблячи їх, а не клієнтів відповідальними за невиконання боргових зобов’язань.
Яку позицію в цьому питанні зайняв Нацбанк України
У Нацбанку заявили про підтримку змін, що стосуються звільнення від оподаткування прощених сум заборгованості. Це сприятиме більш активній реструктуризації валютних кредитів, очищенню портфелів банків від проблемних позик та відновленню іпотечного кредитування.
Разом з тим у НБУ наголошують, що примусова реструктуризація є неприпустимою, а зміна умов має проходити за законами ринку і бути прийнятною для обох сторін. Механізм її реалізації уже існує — за мировою угодою або рішенням суду. А продовження мораторію лише законсервує проблему.
Свою позицію НБУ оприлюднив на сайті.